Споживчий кредит. Основні положення

Споживчий кредит

Споживчий кредит надається населенню підприємствами торгівлі та сфери послуг при купівлі предметів вжитку, товарів тривалого користування, оплати побутових послуг на умовах відстрочки платежу. Може бути виражений як в грошовій, так і в товарній формі.

Найбільш поширеними формами споживчого кредитування є кредитні рахунки в магазинах роздрібної торгівлі, особисті позики, що видаються банками, кредитними спілками та фінансовими організаціями, покупки в розстрочку та кредитні карти.

За формами погашення споживчий кредит поділяють на позики з разовим погашенням та з розстрочкою платежу. До кредитів з разовим погашенням відносяться поточні рахунки, що відкриваються покупцям підприємствами роздрібної торгівлі (в межах наданих кредитів вони купують товари й після закінчення встановленого терміну одноразово погашають заборгованість).

Кредитні організації видають споживчі кредити в двох формах:

  1. Прямі, тобто без посередництва торгових фірм, наприклад, у вигляді кредитних або платіжних карт.
  2. З поручительством торгових організацій. Банк укладає договір з точкою продажу про кредитування її покупців. Остання бере на себе поручительство за борговими зобов'язаннями позичальників перед банком й укладає договори з покупцями на умовах погашення кредиту частинами.

Споживчий кредит надається громадянам безпосередньо для придбання предметів вжитку. Такий вид кредитування беруть не тільки для покупки товарів тривалого користування (квартири, меблі, автомобілі тощо), але і для інших покупок (мобільні телефони, побутова техніка, продукти харчування). Він виступає у формі продажу товарів з відстрочкою платежу, або ж у формі надання банківської позики на споживчі цілі, в тому числі через кредитні карти. При цьому може стягуватися досить високий відсоток.

Іноді споживче кредитування може включати в себе додаткові комісії та збори, котрі збільшують реальну вартість кредиту, формуючи так звану приховану процентну ставку. Тому вибір банку, спираючись на розмір процентної ставки, може бути не завжди найкращим. В цьому випадку слід керуватися розрахунком повної вартості кредиту (ефективної процентної ставки).

Згідно чинного законодавства банки повинні розкривати повну вартість своїх кредитів з урахуванням всіх додаткових платежів та комісій. Безсумнівно, цей факт захищає інтереси позичальників. Перед тим, як укласти договір, клієнт має повну інформацію про всі платежі за кредитним договором, про розміри комісій і строки оплати, що дозволяє розрахувати свої фінансові можливості для грамотного придбання товару в кредит.

Часто конкретні умови кредитного договору залежать не тільки від самого банку, але й від торгових мереж. Як правило, останні для збільшення обсягів продаж в ряді випадків можуть компенсувати банку частину «втрат», пов'язаних з кредитуванням своїх покупців під більш низькі відсотки.

До категорії споживчого кредитування відносяться також розстрочки. У цьому випадку частина процентного боргу погашається за рахунок знижки, наданої торговою компанією.

Можна виділити наступні основні види споживчих кредитів:

  • Цільові та нецільові. Можуть оформлятися на покупку певних товарів чи витрачатися на розсуд позичальника.
  • Із забезпеченням або без нього. У деяких випадках може знадобитися надання поручительства, майна під заставу тощо.
  • Коротко-, середньо- та довгострокові. Виділяють за терміном погашення боргу.
  • Банківські та небанківські. Кредит на споживчі потреби можуть видавати не тільки банки, а й інші фінансові установи, наприклад мікрофінансові організації, які видають позики онлайн на карту.

Виходячи зі статистики останніх років, відмічено зростання споживчого кредитування в зв'язку з видачею кредитів на більш лояльних умовах та бажанням клієнта задовольнити свої матеріальні потреби поки в тій чи іншій торговій точці діє вигідна акційна знижка.