Прострочка по кредиту

Прострочка по кредиту

У міру зростання споживчого та комерційного кредитування в країні банківська система зіштовхнулася з проблемою стрімкого збільшення кількості прострочених заборгованостей за раніше виданими позиками. Прострочка по кредиту несе в собі не тільки певні фінансові наслідки для позичальника, але й певні загрози для кредитора.

Що таке прострочка по кредиту?

Це заборгованість, яку позичальник не погасив у строк, встановлений кредитним договором. Може виражатися у вигляді боргу по таким пунктам як:

  • тіло кредиту (основна сума);
  • нараховані відсотки за користування кредитними коштами;
  • додаткова комісія, відповідно до умов договору та тарифів банку (наприклад, плата за видачу або дострокове погашення позики, за невикористаний ліміт по кредитній лінії чи несанкціонований овердрафт тощо).

Терміни та послідовність погашення заборгованості прописуються в кредитному договорі або в додатку до нього (наприклад, вказується графік і розмір платежів). Прострочка по кредиту настає на наступний день після встановленої дати оплати, якщо позичальник не здійснив платіж або ж якщо сума виявилася меншою за необхідну.

Причини виникнення

Прострочка по кредиту може виникнути в силу різних об'єктивних та суб'єктивних причин. Серед ключових можна виділити наступні:

  • значне погіршення загального рівня платоспроможності (втрата роботи, тривала хвороба, непередбачені суттєві матеріальні й фінансові втрати - крадіжка майна, пожежа і т.п., несприятлива макроекономічна ситуація в країні - висока інфляція, девальвація, затримка у виплаті заробітної плати тощо);
  • неуважність позичальника (забув заплатити, в реквізитах платежу вказав невірні дані та інше);
  • проблеми технічного характеру (збій в роботі платіжних систем, інтернет-банкінгу, терміналів самообслуговування, помилки в кредитних ІТ-системах банку);
  • смерть позичальника (як правило, до моменту юридичного оформлення спадщини кредит не погашається, тому що коло спадкоємців може бути не малим, а до кого перейдуть права і обов'язки може бути не відомо);
  • умисне ухилення позичальника від виконання взятих на себе зобов'язань.

Наслідки прострочки по кредиту

Виникнення простроченої заборгованості має цілий ряд негативних наслідків як для самого позичальника, так і для фінансово-кредитної установи.

Негативні наслідки при виникненні прострочки:

  • Застосування штрафних санкцій. Крім нарахування штрафів та пені банк також може підвищити розмір процентної ставки за кредитом, а при затримці оплати понад 90 днів вимагати достроково погасити всю заборгованість по кредиту (якщо така умова передбачена кредитним договором).
  • Погіршення кредитної історії. Передача відповідних даних в Бюро кредитних історій суттєво обмежить можливість отримання нових кредитів в майбутньому й ускладнить процедуру їх одержання в будь-яких фінансових установах.
  • Передача (продаж) боргу колекторському агентству, з усіма наслідками, що випливають для боржника.
  • Судові розгляди. Якщо позичальник не погасить прострочену заборгованість і не зможе врегулювати з кредитором дане питання в досудовому порядку, банк почне претензійно-позовну діяльність, що може закінчитися накладенням арешту на майно та інші активи позичальника з метою їх подальшої примусової реалізації.

Негативні наслідки для банку:

  • Погіршення якості кредитного портфеля. Велика кількість проблемних кредитів із простроченнями знижує кредитний рейтинг банківської установи, що негативно позначається на його можливості залучати ресурси, зокрема на міжбанківському кредитному ринку.
  • Додаткові фінансові витрати. З одного боку, за простроченими кредитами банк буде змушений здійснювати більш високі відрахування в резерви під кредитні ризики, з іншого - понесе додаткові витрати на адміністрування проблемної заборгованості (гроші на зарплату фахівців по роботі з проблемними клієнтами, оплата послуг колекторів, судові мита тощо).
  • Зниження прибутку. За кредитами з тривалою прострочкою банк не отримує ніяких доходів, в той же час він повинен виплачувати відсотки вкладникам по залучених депозитах. Сума заборгованості, яку банк не зміг стягнути з позичальника, списується за рахунок сформованих резервів або за рахунок прибутку, що також погіршує кінцевий фінансовий результат.

Що робити в такій ситуації?

У разі виникнення прострочки по кредиту позичальник та банк вживають ряд дій по виправленню данної ситуації. Так банк, в залежності від тривалості прострочення і характеру взаємовідносин з боржником, може використовувати такі стадії робіт по стягненню заборгованості:

  • Soft-collection - це сама «м'яка» стадія взаємовідносин кредитора з боржником, в процесі якої банк нагадує позичальнику про виникнення прострочки (SMS-повідомлення, лист на електронну пошту, дзвінок з колл-центру), інформує про можливі наслідки, з'ясовує причини утворення заборгованості та оцінює перспективи її погашення, а також пропонує клієнту оптимальні варіанти щодо виходу з ситуації, що склалася.
  • Hard-collection - друга стадія взаємовідносин банку і боржника, якщо на першій не було досягнуто бажаних результатів. На цій стадії представники банку можуть особисто відвідати боржника за місцем проживання (якщо позичальник уникає контактів з банком), також банк направляє офіційну претензію, що буде свідчити про намір кредитора в досудовому порядку врегулювати спір.
  • Legal-collection - перехід до цієї стадії означає, що робота на попередніх не увінчалася успіхом і боржник відмовляється добровільно врегулювати питання про свою заборгованості. На цій стадії починається претензійно-позовна робота, яка в разі позитивного для банку результату судового провадження переходить в стадію виконавчого провадження (примусового стягнення заборгованості).

Беручи до уваги вище викладене, позичальникові при виникненні прострочки по кредиту слід відразу ж йти на діалог з банком, не доводячи ситуацію до судових розглядів. По-перше, необхідно проінформувати банк про причини виникнення заборгованості та спробувати знайти компромісне рішення щодо врегулювання виплати боргу.

Варіантами можуть бути рефінансування кредиту або реструктуризація заборгованості, в крайньому випадку - добровільна реалізація майна, в т.ч. що знаходиться в заставі у банку в рахунок погашення заборгованості (так позичальник втратить набагато менше, ніж під час примусового продажу).

Навіть якщо у боржника недостатньо коштів для повного погашення боргу, необхідно погашати його хоча б частково. З одного боку це зменшить боргове навантаження, з іншого - буде свідчити про намір позичальника виконувати надалі свої зобов'язання. До такої категорії позичальників банки ставляться досить лояльно. Наприклад, в залежності від ступеня тяжкості ситуації боржника, банки можуть не тільки запропонувати індивідуальні умови кредитування (надати відстрочку платежу, знизити процентну ставку), але й можуть скасувати нараховану пеню чи списати частину боргу (за рахунок сформованого резерву).